Категорії

Правова допомога інформує

Виселення і зняття з реєстрації місця проживання осіб: особливості процедури

 

 

ЗНЯТТЯ З РЕЄСТРАЦІЇ ДОБРОВІЛЬНО

Відповідно до абз. 1 п. 26 Правил реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі заяви особи. 

Зняття особи з реєстрації відбувається виключно за наявності її добровільної згоди.

Якщо ж особа не може самостійно подати заяву, від її імені такі дії може здійснити представник за довіреністю. В день подання особою або її представником заяви та всіх необхідних документів, орган реєстрації приймає рішення про зняття з реєстрації (або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи) та вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання у паспорт.

ВИСЕЛЕННЯ, ЗНЯТТЯ З РЕЄСТРАЦІЇ НЕ ЧЛЕНА СІМ’Ї

Аналогічно нескладною є процедура зняття є реєстрації осіб, які не є членами сім’ї власника. Тому слід визначити, хто вважається членом сім’ї в розумінні законодавства. В даному випадку слід керуватись положеннями ст. 64 Житлового кодексу УРСР. До членів сім'ї власника належать його дружина/чоловік, їх діти і батьки. Також членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство. 

В даному випадку, якщо особа, яка не є членом сім’ї власника, не погоджується на добровільне зняття з реєстрації місця проживання, власник житла має можливість в будь-який час може звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Після набрання судовим рішенням законної сили, власнику житла необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації.

У випадку необхідності зняття з реєстрації колишнього чоловіка/дружину або інших членів сім’ї судова практика притримується позиції, що відповідно до статей 9, 156, 157 ЖК сам факт припинення сімейних відносин із власником (власниками) квартири не позбавляє колишніх членів його (їх) сім'ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього жилого приміщення. 

Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім'ї власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст. 157 ЖК України лише за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу (систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку) або у зв‘язку з тривалою відсутністю за місцем реєстрації, про що буде йтись далі. 

ЗНЯТТЯ З РЕЄСТРАЦІЇ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї

Що стосується зняття з реєстрації місця проживання члена сім‘ї власника квартири, то в даному випадку мова йде про можливість зняття його з реєстрації або у разі систематичного пошкодження майна, або у разі тривалої відсутності його за місцем реєстрації.

1.Строки. 

Водночас питання обчислення строків є також дискусійним та неоднозначним. Так, у разі, якщо житлове приміщення знаходиться у комунальній чи державній власності, то слід застосовувати ст. 71 ЖК УРСР. Згідно з положеннями цієї норми, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Перелік випадків, які не зараховуються до цього строку (наприклад, проходження строкової військової служби) визначаються законодавством. 

З іншого боку, у разі, якщо житлове приміщення знаходиться у приватній власності, то згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім‘ї власника житла повинен бути відсутній протягом строку понад 1 рік (член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом). 

Таким чином, розпочинаючи підготовку доказової бази для звернення до суду, слід визначитись не лише із належністю чи неналежністю зареєстрованої особи до членів сім‘ї, а й правильно визначити та підтвердити правовий статус нерухомого майна, у якому зареєстровано особу. 

2.Докази.

Що стосується доказової бази, то в даній ситуації найбільш поширеними доказами, що обгрунтовують вимоги позивача, є акти, складені комісією квартирно-обслуговуючої організації, про непроживання відповідача у спірній квартирі в певний період. Також позивач повинен долучати докази місця реєстрації відповідача у квартирі, правовстановлюючі документи на квартиру (якщо вони наявні), квитанції про оплату комунальних витрат (що підтверджує відсутність участі відповідача в даному процесі) та письмові показання свідків (наприклад, сусідів по квартирі чи будинку) про непроживання відповідача у спірній квартирі в певний період часу. 

За отриманням більш детальної інформації звертайтесь до відділу Середино-Будське бюро правової допомоги за адресою: м. Середина-Буда, вул. Троїцька 2 або телефонуйте за номером (05451) 7-10-62.