Категорії

Робота за сумісництвом

Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, в установі, організації або у суб`єкта господарювання фізичної особи по найму.

Під час оформлення на роботу за сумісництвом потенційний роботодавець може попросити завірену за основним місцем роботи копію трудової книжки та довідку з основного місця роботи із зазначенням годин, графіків робочого часу. Для того, щоб переконатися, що у сумісника не буде фактичних накладок у часі на різних місцях роботи, аби уникнути зайвих запитань під час можливих перевірок. Відповідальність за порушення порядку прийняття на роботу за сумісництвом покладається саме на роботодавця, що приймає працівника на цю роботу. Відповідно до умов статті 102-1 КЗПП України  щодо оплати праці за сумісництвом визначено, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

На практиці існує таке поняття, як зовнішнє сумісництво та внутрішнє сумісництво.

Відповідно до ст.21 КЗпП України та постанови КМУ від 03.04.1993 №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»  працівники підприємств, установ, організацій мають право крім основного трудового договору укладати трудові договори про роботу за сумісництвом. При цьому таких договорів може бути кілька, тобто працювати за сумісництвом можна не на одному підприємстві.

Зупинимось детальніше на формах і видах сумісництва.

Існує 2 види сумісництва: зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє сумісництво - якщо робота виконується на іншому підприємстві чи в суб'єкта підприємництва, тобто якщо особа працює на двох (або кількох) підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге — місцем роботи за сумісництвом, така робота вважається зовнішнім сумісництвом і запис може в трудовій книжці здійснюється за бажанням працівника. Трудова книжка зберігається на підприємстві за основним місцем роботи працівника.

Щодо сумісництва в організації, яка є для працівника одночасно основним місцем роботи, такий сумісник являється внутрішнім сумісником. При цьому працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. При внутрішньому сумісництві трудова книжка зберігається на тому самому підприємстві. Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу та оплачується пропорційно відпрацьованому часу. Слід звернути увагу на те, що працівник не може одночасно (наприклад, з 9-ї до 18-ї год.) виконувати роботу за основним місцем роботи і за сумісництвом, оскільки це буде вважатися суміщенням професій.

Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця. Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом. Відповідно до п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена наказом Мінпраці та Мінюсту від 29.07.1993 №58) робота за сумісництвом у трудовій книжці працівника зазначається окремим порядком.

Щорічна відпустка за сумісництвом згідно Закону України «Про відпустки» надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві. Щорічна основна відпустка надається суміснику повної тривалості, тобто не може бути меншою 24 календарних днів за відпрацьований рік. Сумісник, який працює на тому самому чи іншому підприємстві, має право на отримання компенсації за невикористану відпустку так само, як і основний працівник. Якщо тривалість відпустки за місцем роботи за сумісництвом менша, ніж за основним місцем роботи, сумісникам, за їх бажанням, в обов’язковому порядку повинна надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (ст.25 Закону України «Про відпустки»). Для цього сумісник має подати за місцем роботи за сумісництвом заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати.

При внутрішньому сумісництві нарахування заробітної плати за час відпустки або компенсації за невикористану відпустку провадиться окремо за основною посадою та окремо за посадою (професією) за сумісництвом.

Отже, робота за сумісництвом — це виконання роботи в додатковий час, яку слід відрізняти     від суміщення професій, тоді я суміщення як вид інтенсивної праці в межах встановленого робочого часу поряд з основною роботою.

 

За отриманням більш детальної інформації звертайтесь до відділу Середино-Будське бюро правової допомоги за адресою: м. Середина-Буда, вул. Троїцька 2 або телефонуйте за номером (05451) 7-10-62.